Символом віри, стійким переконанням людини є життєве кредо. Кредо
означає «вірю». У що я вірю? Я вірю - кожна дитина талановита! Але талановита по -своєму. Вчителю треба лише допомогти їй розкрити себе,
показати всі свої можливості. І я як педагог завжди ставлю перед собою мету:
побачити, розгледіти, не пропустити в підлітках все краще, що в них є та дати імпульс до
самовдосконалення через
розвиток творчості.
У кожного з нас своє
кредо, своя філософія. Хтось про це заявляє голосно з трибун, хтось довіряє свої
думки щоденнику, хтось, яких більшість, тримає свої думки при собі, але всі ми:
і перші, і другі, і треті, знають,
головне - любити
і розуміти своїх учнів.
Тому треба уміти бачити, чути іншу людину, робити красиві вчинки.
Ми, вчителі, повинні подавати приклад доброти, скромності, чуйності.
Усі ми родом з дитинства. Скільки б не пройшло років, чого б не було в нашому житті, але ми знову й знову подумками повертаємося в дитячі роки.
Я завжди мріяла
про вчительську професію і
твердо знала, що стану педагогом. Вчитель – це навіть не професія.
Це-спосіб життя. Це усвідомлення величезної відповідальності перед державою,
суспільством, а перш за все – перед учнем.
Упевнена, що зробила правильний вибір. Це так здорово –
бачити ясні очі, радісні посмішки вихованців, чути їх дзвінкий сміх,
який зігріває душу.
І в цьому допомагає уявна драбинка: любити, розуміти, приймати,
співчувати, допомагати. Мої учні – це мої діти.
І моє завдання достукатися до найпотаємніших куточків юної душі. Допомогти повірити в
себе.
Ліцей – моя стихія. У ньому я відчуваю себе, як риба у воді, – легко і вільно. І весело!
Комментариев нет:
Отправить комментарий